НККЕП » Головна » Герої не вмирають!
Головна11-02-2015, 16:09

Герої не вмирають!

         5 лютого –  півроку, як не стало випускника 2012 року Новомосковського кооперативного коледжу економіки та права ім. С.В.Литвиненка– Русєва Сергія В’ячеславовича. За рідну країну і за свободу віддав він своє життя. Його більше немає серед живих, але він живе і  житиме у нашій пам’яті.

Чи міг би хтось буквально кілька років тому  уявити, що Україна перебуватиме у стані війни? Раніше це слово носило присмак минулого. А сьогодні, як не важко  говорити, це наше сьогодення. На жаль, війна забирає життя  людей, не розмежовуючи хороших від поганих, добрих від злих, винних від невинуватих…

         У 1993 році на небі запалала нова, яскрава зірка. Саме тоді народився Сергій. За своє молоде, коротке життя він зробив більше, ніж деякі люди, які прожили набагато більше. У 2009 році хлопець почав своє навчання в  Новомосковському кооперативному коледжі економіки та права ім. С.В.Литвиненка за спеціальністю «Товарознавство та комерційна діяльність». За роки навчання викладачі запам’ятали його як ввічливого,  доброзичливого і врівноваженого студента, який був авторитетом для товаришів. «Сергій був дуже веселим хлопцем, мав  багато друзів. Він з легкістю знаходив спільну мову з кожним, завжди підтримував у будь-яких ситуаціях і мав «світлу голову»- згадують  одногрупники Сергія. Дроздова К.М., керівник студентської групи, в якій навчався Русєв С.В., згадує його найтеплішими словами: «Цей юнак був як і всі студенти моєї групи – веселим, життєрадісним, впевненим у собі. Сергій будував плани на майбутнє, весь час був у центрі справ, які відбувались у навчальному закладі. Дуже прикро, що життя молодого хлопця обірвалося так рано. Він власне і не встиг жити, але встиг показати всім нам, як треба захищати Батьківщину».

Після коледжу він продовжував навчання у  Полтавському університеті економіки і торгівлі на заочному відділенні. Тоді ж почав служити у  25-тій бригаді повітряно-десантних військ і вже встиг здійснити 8 стрибків. Рідні та друзі не могли не помітити той патріотичний дух хлопця, який з кожним днем зростав. Тому, коли Україна потребувала захисту своїх кордонів, він просто не міг залишитися осторонь.

         Не вагаючись Сергій пішов захищати свою державу, щоб відстояти незалежність  усіх громадян  нашої країни і забезпечити кожному  з нас мирне небо над головою. З того моменту, коли Сергій став учасником АТО, він приїжджав додому лише двічі.  За словами батьків, про кожну перемогу   Сергій розповідав із величезною радістю в очах і надією в серці. Патріотизм хлопця просто не мав меж! Він був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а також від командира частини і Президента України повинен був отримати годинник, але не встиг… 5 серпня 2014 року війна забрала життя Сергія… Цей молодий та добрий, а в  той же час такий мужній і сильний хлопець боровся за Україну,  за своїх рідних і близьких.

         Він назавжди залишиться у пам’яті батьків, друзів, викладачів, одногрупників справжнім патріотом із незламним оптимізмом і просто людиною з великої літери! Герої не вмирають!

Герої не вмирають!

Герої не вмирають!

Герої не вмирають!

Герої не вмирають!

Герої не вмирають!

Герої не вмирають!

Герої не вмирають!

Герої не вмирають!

Герої не вмирають!

Герої не вмирають!

Герої не вмирають!


 


Теги
admin1024
Роздрукувати